Звіт про експедицію UT7KZZ в Кременецькі гори 3-4 серпня 2019 року. 

3-4 серпня 2019 року відбувся Чемпіонат України на УКХ. В цих змаганнях чи не вперше прийняла участь наша рівненська команда UT7KZZ. Запрошення попрацювати в складі команди UT7KZZ отримали два рівненські аматори - Володя Сидоров (UX0KR) і я.

Кістяк команди склали хлопці з Дніпропетровської області, технічну підтримку нам забезпечили закарпатські хлопці. Але про все розповім докладно.

І так, 2 серпня годин в 10 годин до мене зателефонував Юра Горець (UT5EL) і повідомив, що жде о 12-13 годині прибуття потягу в Сарни, на якому повинні під'їхати Сашко (UR3EZ) та Едік (UT5ECZ). Далі - завантаження апаратури і всього необхідного в авто та від'їзд з Клесова Сарненського району в бік Рівного. Юра просив, щоб я і Володя Сидоров вже були готові і чекали нас на трасі Київ-Львів. Хлопці планували дістатись до Рівного десь о 16 годині.

Я повідомив UX0KR про необхідність нашої зустрічі на трасі та про всі подальші плани.

Хлопці затримувались, вже була 18 година, а авто ще не приїхало. Ми вдвох з Володею знаходились в тіні дерева поблизу автотраси в районі Квасилова. Почекали хвилин 30-40 і отримали на мобілу такий довгожданний дзвінок від Юри. Він сказав, що бачить дорожній вказівник населеного пункту "Велика Омеляна" і запитав, чи ще далеко їхати йому до Квасилова. Ми з Сидоровим з подивом переглянулись. Адже Велика Омеляна знаходиться вже за Рівним, хлопці проїхали Рівне по іншій трасі. Прийшлось Юрі Горцю їхати в зворотньому напрямку до Квасилова 9,3 кілометра.

Але добре те, що добре закінчується. Хвилин за 10 ми побачили джип Юри з щоглами на даху авто.

До Дубна ми доїхали без особливих пригод. Погода була непогана, дощу не було. В самому Дубні ми змусили включати навігатори на смартфонах, щоб проїхати через місто. Там проводився якийсь місцевий захід і багато доріг було перекрито поліцією.

Ще 35 км і ми заїхали в славне стародавнє місто Кременець. Зупинились на в'їзді в місто і стали чекати Васю (UT5BA). Ми його попросили бути нашим гідом, щоб заїхати автомобілем на гору, на місце постійної дислокації радіоекспедиції. Вася сів в машину і ми в кількості 6 чоловік рушили в гору.

Дорога на вершину зайняла приблизно з пів години. Василь привіз нас на місце, де ще недавно з радіоекспедицією були наші рівненські та волинські хлопці на польовому дні (UX0KX, UR5KSH та інші).

Ми всі вийшли з машини , але вирішили поки що не розпаковуватися, а оглянути місцину на предмет роботи в ефірі. Головним експертом у цьому питанні у нас був Юрко. Основний вердикт стосовно того, чи підходить нам це місце для змагань, чи ні, залишалось за ним.

Висновок був негативним. Адже північна та східна сторони були закриті від нас лісом, який знаходився зовсім поруч. При Чемпіонаті України на УКХ найбільш далекі наші кореспонденти повинні були бути якраз зі сходу України. Тому було прийнято рішення, шукати інше місце на вершині гори, де б горизонт на схід був повністю відкритим.

Хвилин через 5 ми знайшли місце на вершині поблизу людських городів. В полі зору знаходилось якесь село. Це місце для нас було набагато краще, так як ми бачили горизонт у всіх чотирьох напрямках.

Вася з нами попрощався і пішов з гори одному йому відомими тропами.

Але у нас виникла проблема - почало смеркатись, а ми ще навіть не дістали речі з авто. Всю роботу по встановленні 2-х палаток, налагодженню генератора, підйому мачти на 80 та 40 метрові діапазони , монтажу вертикалу на 20-ку ми проводили в темноті. Виручив нас налобний китайський фонарик, який я взяв заздалегідь. Десь через годину всі основні роботи були закінчені. На столі з'явився Kenwood ts-2000, Володя сів працювати позивним EN0KRI/P.

Згодом ми чули, як на рівненському репітері, деякі радіоаматори, говорили про нашу експедицію, що вона не працює в ефірі. Наші анонси в інтернеті про експедицію EN0KRI/P в Кременецьк гори, мов, були, але толку, видно немає.

Нічого подібного. В ефірі ми працювали в основному ввечері та вночі 2-3 серпня. Основний вид був - телеграф. Ми не винуваті, що багато наших рівненських аматорів не знають телеграфа, а хочуть почути нас в ефірі лише телефоном.

Основна ціль нашого виїзду в Кременецькі гори була участь в ЧУ УКХ-2019, тому роботі на КВ було приділено значно менше часу. Всього ми провели 270 QSO позивним EN0KRI/P з URFF-041.

Рано вранці 3 серпня Юра автомашиною поїхав зустрічати хлопців з Закарпаття, що привезли нам 2 антенни на 144 мгц та 432 мгц. Згодом приїхало 2 джипи: один Юрин, а інший Діми Павліка (UZ5DX). Разом з Дімою приїхав також Владислав Довбака (UZ5DZ).

Без цих антенн на УКХ ми не змогли б прийняти участь в ЧУ. Дай боже здоров'я нашим закарпатським друзям, які проїхали не одну сотню кілометрів, щоб привезти нам на гору в Кременці ці антенни!

Деякий час пішов на монтаж самих антенн. Систему для КВ нам прийшлось демонтувати і переставити в інше місце. Біля великої палатки ми провели монтаж поворотної системи для УКХ антенн.

Одна з антенн мала 16 елементів, а інша - 39. Обидві антенни італійські, придумані та виготовлені радіоаматором I0JXX. З Італії антенни попали в Угорщину, далі в Ужгород , а 3 серпня опинились на Кременецькій горі.

Зборку антенн ми провели досить швидко. Ніхто не сидів без діла - кожен був зайнятий справою. Керував всім цим процесом Дмитро (UZ5DX).

А далі потрібно було ці дві антенни підняти на мачту, десь на висоту 8 метрів. І тут у нас почались серйозні проблеми. При підйомі стінка щогли не витримала навантаження і лопнула у верхній частині. Добре, що це відбулось недалеко від землі і ми змогли зловити антенни, не пошкодивши елементи.

Хтось з наших сходив в село, попросив ножовку по металу, треба було відрізати частину щогли, та переробити вузол кріплення. З ліска поруч було принесено дерев'яний дрин, щоб ним допомагати знизу піднімати саму щоглу. Я, як самий високий зі всіх присутніх, повинен був зводити щоглу руками. Хтось віддтягував розтяжки, хтось вирівнював стріли антенн, щоб не пошкодити елементи, Юра Горець працював дрином. 5 секунд під'йому пройшло успішно, але закони фізики ще ніхто не відміняв, тому щогла знову пошкодилась в тому ж самому місці. До початку теста залишилось ... 20 хвилин, а ми були без антенн. Що ж робити? Треба щось кардинально швидко вирішувати!

Юра керує: "Низ щогли підсилений, а верх - тонкостінний. Верх зняти, працюємо антеннами лише на висоті 4 метра від землі."

Як мурахи кидаємось на щоглу, один відкручує, інший закручує, третій ножовкою відпилює - часу обмаль, хочемо встигнути.

За 5 хвилин до початку тесту антенни підняті на 4-метрову висоту і навіть повертаються.

Перший зв'язок у нас був проведений з UR3PI. Ми дали номер 001, а у відповідь почули , що цей волинський аматор в тесті не працює, номер не дасть, звіт не відправить. Шкода, адже UR3PI знаходиться недалеко від польського кордону, відстань між нами по міркам УКХ досить пристойна і ці б очки нам явно б не завадили!

Перше QSO зірвалось, але ми хоча б переконались, що наші антенни та аппаратура працюють.

Далі все було , як в будь-якому тесті. Хлопці змінювали один одного за робочим місцем. Це місце у нас було одне. В основному зв'язки йшли зі сходу України. Потужно проходив Київ та область.

Електроживлення забезпечував генератор, який ми розмістили прямо на стерні в полі десь метрів за 50 від основної позиції.

Перший тур закінчився, коли у нас стемніло. В першому турі ми провели 37 зв'язків (28+9) з 17 великими квадратами. По відстані найдалі - на 144 мгц спрацювали з UR3EE (802 км), на 432 мгц з UT2UB (351 км).

З самого ранку розпочався другий тур змагань. Радіоаматори зі сходу повідомляли нас, що проходу на УКХ практично немає, ллє дощ, а в деяких місцях - ураганні пориви вітру. В Кременці погода була чудовою, безхмарною.

В кінці тесту порахували наш "улов". Вийшло навіть краще , ніж в попередній день. Провели 41 QSO (28+13) з 17 квадратами. Самі дальні зв'язки були з UR3EE (802 км) як на 144, так і на 432.

Підтримали нас в цих змаганнях наші рівненські аматори - UR5KB, UR5KEK та UR5KHM. Дай їм , Боже, щастя та здоров'я! Ми звертались і до інших аматорів Рівненщини за підтримкою, але чули у відповідь про те, що немає апаратури, немає відповідноі ліцензії, тощо.

Наші ж основні суперники з Харкова UV2L/P швидше за все, таких проблем не мали. В перший день вони провели 63 зв'язки, а в другий - 59.

Практика показала, що з UT7KZZ можна було провести зв'язок на відстань до 200 км не напружуючись з простих 4-5 ваттних Баофенгів в FM. Але для цього потрібно було піднятись хоча б на дах 5-ти поверхової будівлі в межах Рівненської області.

Скажу так, хто хотів, той зв'язок з нами провів.

Вночі після нашого тесту йшов якийсь польський тест на 144. Ми ще й там провели декілька зв'язків. Спеціально направляли антенни на північ, на Рівне, щоб дати нашим аматорам Рівненщини зв'язок з EN0KRI/P з URFF-041. Провели чи то 1, чи то 2 зв'язки під цим позивним на УКХ з нашою областю.

Буквально через годину після закінчення тесту прийшлось оперативно складати антенни, пакувати амуніцію, прибирати після себе "робоче місце". Едік (UT5ECZ) вже мав на руках квиточок на зворотній від'їзд в Дніпро. Потяг Рівне-Миколаїв відправлявся зі Здолбунова в 15.43. Треба було терміново доправити його на цей потяг.

Тільки ми сіли в автомашину, щоб їхати додому, як почався дощ. "Ми везунчики, нам таки везе..." подумав я і висловив це вголос. Зі мною всі погодились. Юра мчав по дорозі на всіх парах, в Кременці ми помітили, що щогли на даху машини почали зміщуватись і могли зірватись. Прийшлось в Кременці в неділю шукати магазин, де б продавали шнури чи якесь кріплення. І нам знову повезло! Юра приніс резинові кріплення, які часто використовують велосипедисти, щоб закріплювати багаж на велосипеді. Але час було втрачено. Юра вижимав з джипа все, на що той здатен, а ми підкормлювали Юрка їжою прямо за кермом. Самі також перекушували на ходу.

Дощ то вщухав, то лив як з відра. Я керував дорогою в Здолбунів, працював провідником. Машиною під'їхали до самого залізничного мосту. На годиннику було 15.42. Дощ періщив не по-дитячому. Едік, не прощаючись з нами, галопом, переступаючи через дві сходинки, помчав до потяга. Потягу вже дали зелене світло, але Ед все ж таки вскочив в перший вагон! І знову нам повезло! Це якась містика, але інколи таке в житті трапляється.

Далі все проходило в спокійному ритмі. Ми трохи розслабились після напруги, Ед в потягу, тест провели, все в нормі. Юра підвіз мене на вул. Шкільну в Здолбунові, а сам з Володею і Сашком поїхали на Рівне.

Далі все було нормально, я зателефонував Юрі, Володі, Владику з Закарпаття. Всі доїхали додому нормально, без пригод.

Так закінчилась моя перша експедиція з командою UT7KZZ на ЧУ-2019.

Ой, забув написати про основне! Відразу ж після закінчення тесту, коли ми ще були на горі, Юра вручив мені і Володі Сидорову футболки з позивним UT7KZZ. Володя сказав, що більш ціннішого подарунку він останнім часом не отримував. Я з ним погоджуюсь на всі 100%.

Всі хлопці були дуже задоволені експедицією. Ми познайомилися з місцевими мешканцями. Дядько Степан запрошував нас в гості, ми сказали, що скоро приїдемо знову і зайдемо до нього. Приємне спілкування зі всіма залишило у мене гамму найкращих почуттів. Як виявилось, Джим (UZ5DX) наш земляк, волиняка!

В кінці свого оповідання, я хочу звернутись до всіх аматорів, що проживають близько від Кременця. Скоро буде ще один УКХ тест. Наша команда знову планує прийняти в ньому саму активну участь. Але без вашої підтримки зв'язками, ми не зможемо показати достойний результат та гідно представити нашу Рівненщину. 7-8 вересня 2019 року мають відбутися 2 змагання: IARU Reg-1 VHF September Contest одночасно з Кубком комітету ЛРУ.

Ми плануємо підняти антенни вище, ніж 4 метри та використати на 144 МГЦ стек з 2-х антенн по 16 елементів. Запрошую всіх, хто має можливість, провести з нами зв'язок під час тесту. Плануємо працювати позивним EN0KRI/P також і цифрою. Можливо на початку вересня у нас буде більше часу після тесту.

На цьому закінчую, до зустрічі в ефірі під різними позивними!

Володимир Ткачук (UW5KW, UT7KZZ, EN0KRI, EM5K, UR4KWO)  

Прийшов час об'єднуватись.

В Рівненській області зареєстровано 4 радіоаматорські організації, а саме: "Рівненське обласне відділення Ліги радіоаматорів України", клуб "Радіоаматор Рівненщини", відокремлений підрозділ ГС ВРЛ, відокремлений підрозділ ГО ЛРУ. Для мізерної кількості активних радіоаматорів в ефірі така кількість місцевих організацій- це явний перебір. 

Тому хочу висловити свою позицію, яка є незмінною на протязі останніх років - НАМ ПОТРІБНО ОБ'ЄДНУВАТИСЬ. Так думаю не лише я, а і багато аматорів, що з різних обставин розпорошені по цим 4 клубам. Вважаю, що нам потрібно повернутись в ті часи, коли ми всі входили в ЛРУ. Давайте відкинемо як непотріб, створення різних Ліг в області, нарешті зрозуміємо, що ЛРУ вже змінило свій Статут та структуру, що в керівництві ЛРУ зараз зовсім інші люди, а не ті , що були в 2010-2015 роках.

Бачу наше об'єднання на базі ЛРУ, як всеукраїнської громадської організації, що виникла відразу ж після здобуття незалежності України. Щоб вважати себе повноцінними радіоаматорами, ми просто зобов'язані підтримати "Лігу радіоаматорів України". У кожного з вас виникне запитання: "А що мені дасть членство в ЛРУ, крім того, що я заплачу 150 гривень внеску?".

Питання слушне, тому відповідаю. 100 % з ваших 150 гривень відправляється в Київ, для місцевого осередку залишається 0. ЛРУ більше 50% з вашого членського внеску переводить в міжнародний союз   IARU для сплати щорічного внеску за членство в цій організації. Всі інші кошти залишаються на статутну діяльність ЛРУ: оплата роботи QSL бюро, поштові витрати, кошти на організацію та проведення різних змагань і т.п.

ЛРУ - єдина радіоаматорська організація, що має статус Федерації радіоспорту України. Тому , при вдалому виступі  у всеукраїнських змаганнях, що організуються та проводяться під егідою ЛРУ, у будь-якого радіоаматора з'являється шанс отримати звання кандидата та майстра спорту України. Так, в 2019 році в нашій області за результатами чемпіонатів України з радіоспорту високі звання майстра та кандидата  відповідно отримали члени ЛРУ Драгунов Олександр (US7KC) та Сидоров Володимир (UX0KR).

Для початку процеса об'єднання всіх радіоаматорів в одну організацію хочу звернутись до керівників усіх клубів: Занюка І.І. Васильєва В.І. Тарасовича П.М.- узгодити місце та час, зустрітись, провести перемовини, обговорити проблеми, намітити шляхи для згуртування та об 'єднання всіх Рівненських радіоаматорів.

Ткачук Володимир (UW5KW) 

В ефірі UW5KW: апаратура, антенни, радіозв'язки в 2018 році.

Позивний UW5KW належить радіоаматору ВП ГО ЛРУ в Рівненській області Ткачуку Володимиру. Цей радіоаматор працює в ефірі з 1978 року. Перший особистий позивний було отримано в 1984 році (ex UB5KCZ, UB5KQ, UX0KA, UT5KTT,UB5-072-112). На фото: апаратура, що використовується сьогодні на радіостанції UW5KW. Це трансивер SW2011RDX, що збирався самотужки в 2012-13 роках (вихідна потужність 15-20 ватт), невеликий підсилювач має такий самий розмір, що й SW2011RDX (на задньому плані фото). Підсилювач на діапазон СВ (перероблено для роботи на всіх КВ діапазонах). На виході : 40 - 70 ватт (в залежності від діапазону). Блок живлення використовується 30 А, напруга на виході - плюс 13,8 вольт. 

Комп'ютер саморобний, процесор 2-ядерний AMD, ОЗУ 4Гб, встановлено Windows 10. Дисплей фірми ACER, розмір 20 дюймів. 

Антенни UW5KW: 

- на діапазон 80 метрів використовується LOOP (петля) в формі п'ятитикутника. Всі кути піднято на висоту 8 метрів. Антена розміщена горизонтально, кабель 75 ом підключено в один з кутів. Довжина кабеля 8 метрів. Ніяких приладів узгодження не використовується.  Модами JT65, JT9, FT8 на цю антену в діапазоні 80 метрів проведено дуже багато зв'язків з далекими кореспондентами: Антарктида (RI1ANL), Нова Зеландія, Австралія, США, Канада, Таїланд,  Індонезія, Японія та інші.       

- на діапазон 40 метрів використовується LOOP (петля) у формі трикутника, розміщена  вертикально. Верхній кут знаходиться на висоті 8 метрів, два інші кути від землі на висоті 3 метри. Центральна мачта - низ 5 метрів з водопровідної труби діаметром 2 дюйми, верх - пластикова труба 3 метри. Кабель 50 ом під'єднано в розрив однієї зі сторін трикутника. Довжина кабеля - біля 8 метрів. Ця антена дуже добре працює на дальні траси , особливо  Японія, Океанія та Австралія.

- на діапазон 20 метрів використовується саморобний GP, піднятий на висоту 4-5 метрів від землі. Штир - китайське вудилище 5,5 метрів, три  промені довжиною по 5,1 метрів. Кабель використовується 50-омний, довжина 5 метрів. Антенна працює на дальні траси у всіх напрямках. Коефіцієнт підсилення менший, ніж трикутника на 40 метровий діапазон.

- на діапазон 30 метрів використовується горизонтальний трикутник - аналог трикутника на 40 метрів. Кабель живлення 50 ом, довжина 8 метрів.

-на діапазон 17 метрів використовується вертикальна антена - аналог антенни на 20 метрів. Кабель живлення  75 ом, довжина кабеля- лише 4 метри. 

Для зменшення КСВ та зняття поверхового електричного потенціалу з кабелів живлення використовуються дроселі з феритових кілець та защілок.

На діапазонах 21,24 та 28 Мгц добре працює антенна на 80 метрів. Прохід на цих діапазонах поки що відсутній. Він там з'явиться восени та влітку. 

Крім цифрових видів зв'язку UW5KW працює також і іншими видами випромінювання. 5 січня 2019 року відбувся чемпіонат України телеграфом. Ткачук Володимир (UW5KW)  , не дивлячись на дуже малу потужність випромінювання 50-60 ватт, провів 96 зв'язків та посів 42 місце з 53 учасників змагань. З Рівненських радіоаматорів в цьому чемпіонаті України працювало всього лише дві станції UX0KR (Сидоров Володимир, діапазон 160 метрів) та UW5KW (Ткачук Володимир, діапазон 80 метрів).

В інтервалі з 22 травня 2018 року по 31 грудня 2018 року UW5KW провів 5837 QSO. До травня трансивер був в ремонті. З 5837 всіх зв'язків 1004 зв'язків з DX-станціями (без Європи). В середині червня вдалось провести 2 QSO з Антарктидою на 40м і 80м, з Океанією проведено 82 зв'язки , з Африкою - 80 зв'язків, з Азією 720 зв'язків, з Північною Америкою - 102 QSO, з Південною Америкою - 18 зв'язків.

Ткачук В. (UW5KW) має ще в розпорядженні трансивер UA1FA та підсилювач на трьох ГУ-50. 

З зв'зку з тим, що сьогодні інтернет дає можливість оперативно отримувати інформацію про реальне проходження радіохвиль в тій чи іншій місцевості, моніторити роботу своїх антенн та апаратури, шляхом числених  експериментів UW5KW зміг налаштувати узгодження між апаратурою та антеннами, виготовив та розмістив на п'ятаку землі в 3 сотки п'ять антенн. При експериментах використовувались різні прості популярні антенни - штирі, диполя, інвертеди, VS1AA та інші. Було вибрано антенни (вертикальної поляризації), що дають змогу працювати з дальніми корреспондентами на  скромну апаратуру.

В планах UW5KW на 2019 рік: радіоекспедиція по рідким районам Рівненської області  для диплому URDA, активізація дипломної програми радіоаматорів Рівненщини, виконання DXCC mixed на 80м, 17м, 15м.  

Звіт про перебування на конференції ЛРУ

3-4 листопада 2018 року в м.Києві відбулась звітно-виборна конференція громадської організації «Ліга радіоаматорів України». Від Рівненської області на цій конференції були присутні Ткачук Володимир (UW5KW) та Сидоров Володимир (UX0KR). На круглому столі , що проводиться щонеділі в 09 год. ранку Васильєв Валерій (UX0KX) озвучив інформацію, що на конференцію крім UW5KW та UX0KR поїхали ще й Занюк Іван (US7KA) та Тарасович Павло (UT1KY). Для чого було озвучувати неправдиву інформацію - невідомо, так як UW5KW з Валерієм Івановичем напередодні особисто розмовляв і повідомив, що в Київ запрошені лише радіоаматори, що входять в структуру ЛРУ, а саме члени «Відокремленого підрозділу ГО ЛРУ в Рівненській області».

Організація «Рівненське обласне відділення Ліги радіоаматорів України» (голова Занюк Іван) на сьогодні є приватною організацією і до ЛРУ ніякого відношення немає. Так само, як і організація «Радіоаматор Рівненщини» (голова Васильєв Валерій).

На нашу особисту думку, при перереєстрації «Рівненського обласного відділення Ліги радіоаматорів України» було використано старі документи від ЛРУ, реєстратор не звернув на це увагу, тому і була створена ця організація - клон до ВП ГО ЛРУ в Рівненській області.

Тепер про саму конференцію. Всі делегати є на фото на нашому сайті і на інших радіоаматорських сайтах України. Не були присутні лише делегати з 2-х областей: Луганської та Полтавської. На сьогодні членів ЛРУ зареєстровано більше 1400 . З нашої області на обліку в Рівненській організації є 4 радіоаматора і в Київській організації - 10. Нам було видано мандат на право голосування за 4 людини. Для прикладу: делегат з Черкаського ВП мав мандат на 65 чоловік.

Якби не дії UT1KY та US7KA в 2014-2017 роках - і ми були б дружні та представляли б одну організацію. Я маю на увазі потуги по створенню в області спочатку Ліги Радіоаматорів Рівненщини, потім Ліги радіоаматорів Рівненської області, голосування за вихід з ЛРУ та активний піар безкоштовних послуг нової аматорської організації ГС ВРЛ. Розумні люди чудово знають, що безкоштовний сир - лише в мишоловці! Але деякі наші колеги повелись на «молочні ріки та кисельні береги», що обіцяв всім голова ГС ВРЛ пан Тарасович Павло (UT1KY).

Продовжуємо про конференцію. Зі звітом виступив Кириленко Анатолій (UT3UY) - Президент організації. У виступі було відмічено, що судові процеси активно тривали 2015-17 рр. ЛРУ витримала тиск, було прийнято новий Статут, Положення про діяльність національного QSL-бюро, перереєстровано організацію, створено територіальні відокремлені підрозділи. Завершено перереєстрацію членів ЛРУ, наведено повний порядок в документації та фінансовій дисципліні. На міжнародній арені престиж ЛРУ збільшується. IARU як вважала, так і вважає ЛРУ єдиною всеукраїнською організацією , що представляє радіоаматорів України на світовій арені. Серед країн - членів IARU вже двічі здійснено розсилку інформаційних повідомлень про те, що єдиною поштовою скринькою для карток-квитанцій є п.с. №56 в Києві.

Кириленко А. також надав інформацію про EURAO, куди входить організація ГС ВРЛ. Так у багатьох керівників IARU виникли серйозні сумніви про інформацію щодо кількості членів EURAO. Було домовлено про зустріч між президентом IARU та керівниками EURAO для обговорення поточної ситуації в радіоаматорстві, укладення угод тощо. Керівники EURAO на зустріч не прибули.

Українська команда EM5HQ на ЧС цього року виступила не зовсім вдало, а команда з «полювання на лисиць» з Сеулу привезла багато медалей найвищого ґатунку та вважається у світі однією з найсильніших.

В 2019 році в Україні буде проводитись ЧС з «полювання на лисиць». Місце проведення його - Вінниця. Команда Росії вже заявила про попередній ігнор цих змагань.

Роботу Анатолія Кириленка було визнано задовільною і його було переобрано на пост Президента ГО ЛРУ. Першим віце-президентом ЛРУ було обрано Желєзняка Олександра (UX7UU).

Далі виступив Гай Сергій (UT5UIA) - голова QSL-бюро. Було відмічено, що бюро зараз обслуговуються лише члени ЛРУ. А на початку 2019 року є домовленість між всіма членами-країнами IARU про те, що картки, які не витребувані власниками на протязі року будуть утилізовані.

В ЛРУ обговорюється варіант, що утилізація за минулий рік буде закінчуватись до 1 березня. А це значить , що картки, які оперативно не отримані, не будуть в бюро зберігатись роками. За інформацією Гая Сергія у нього вже накопичилось ... 500 кг не забраних карток!

Обговорювались питання про роботу з молоддю, про суддівство змагань, про свою дипломну програму, про реорганізацію порталу, про необхідність укладення на місцях угод з Управліннями молоді та спорту, ТСОУ, про формування місцевих бюджетів ВП, про реєстрацію атрибутики (і самої назви!) ЛРУ, як товарного знаку.

Було також сказано, що UCC (керівник Латишенко-UY5ZZ)- приватна організація, яка до ЛРУ не має жодного відношення.

З Києва ми привезли 2 кг пошти для радіоаматорів UR3KK, UX0KR, UW5KW, а також 2 медалі та грамоти Миколі Федчуку за 1 та 2 місця в ЧУ-2018.

Тепер хочу написати декілька слів про звернення п.Занюка І. (US7KA) до радіоаматорів області. Те , що нам потрібно об'єднуватись - безперечно. Як кажуть в народі «Гуртом добре і батька бити...». Але коли зі мною хочуть об'єднатись лише для того, щоб з моїх внесків лише утримувати кімнату в ТСОУ, то я не згоден.

У нашого ВП є угода з Управлінням молоді та спорту РОДА, скоро заключимо таку ж угоду з обласним ТСОУ. Ми плануємо подати свої пропозиції в ЛРУ для включення нашого плану заходів в бюджет ЛРУ. Як то кажуть - «з миру по нитці, голому сорочка». Потрібно добре співпрацювати з організаціями, які мають свої бюджети, тоді щось буде перепадати і для нашої радіоаматорської справи.

Тепер про кубок приватної організації «Рівненське обласне відділення Ліги радіоаматорів України». Змагання обласного рангу можливі лише при участі всеукраїнської радіоаматорської організації, а саме ЛРУ. Так записано в угоді між РОДА та ВП ГО ЛРУ. Інші організації області проводити будь-які змагання можуть , але статус цих змагань не буде проходити під егідою ФРС України.

Членський внесок на 2019 рік в ЛРУ становить 150 гривень. Ми в свою організацію членські внески не беремо. З тих 150 гривень проводиться статутна діяльність ЛРУ, функціонує QSL-бюро та платяться щорічні внески в IARU.

Не закликаємо радіоаматорів вступати в нашу організацію. Кожний рівненський радіоаматор сам має свою голову на плечах. Кому як і де комфортно перебувати, той там і перебуває.

Ткачук Володимир (UW5KW)

Сидоров Володимир (UX0KR)

Простая схема реверса двигателя постоянного тока с концевиками.

Валерий Матвийчук (US3UT)

При использовании двигателя постоянного тока в различных устройствах иногда возникает необходимость остановки двигателя в любом положении, а также в крайних положениях позиционирования с последующим реверсом.

Эту задачу решает предлагаемая схема.

В1 - тумблер со средним положением для реверса двигателя. В зависимости от задачи он может иметь фиксацию в крайних положениях или без неё.

Диоды Д1 и Д2 подбираются по максимальному току двигателя при его нагрузке.

SA - концевики, установленные в устройстве.

Работа схемы.

В исходном состоянии питание на двигатель не поступает и он не вращается.

Если тумблер перевести в верхнее по схеме положение двигатель вращается (допустим) влево. В крайнем левом положении SA левый размыкается и диод Д1 не пропускает напряжение питания. Двигатель останавливается.

Если тумблер перевести в нижнее положение - то происходит переполюсовка напряжения питания. Двигатель тогда вращается в правую сторону. Д1 этому уже не препятствует.

Далее концевик SA левый замыкается. При достижении крайнего правого положения SAправыйразмыкается и диод Д2не пропускает напряжение питания. Двигатель останавливается.

Переключением положения тумблера меняется направление вращения двигателя.

Схему можно применить для вращения антенн, КПЕ, вариометров и т.п.

us3ut. Матвийчук Валерий. 098-553-7459

Валерий Матвийчук (US3UT)

Методика настроювання 

КВ антенни IV від В.Матвійчука (US3UT)

Техника QRP. Работа в эфире сверхмалой мощностью. Владимир Ткачук UW5KW. 

(Стаття  з журналу "QRP"  №33 2011 рік)

В коротковолновом эфире я с 1978 года. Первый позывной получил в 1984 году. Живу недалеко от города Ровно. В 2009 г. ко мне в руки попала радиостанция «Лавина», которая раньше выпускалась в Харькове подразделением ДОСААФ СССР (сейчас ПП «Контур») и служила для работы в соревнованиях по радиомногоборью радистов. «Лавина» - двухдиапазонный трансивер на 160 и 80 метров. Вид излучения - только телеграф. В выходном каскаде используется транзистор КТ626Д. Выходная мощность всего 70 мВт при токе выходного каскада 10 мА. Сначала у меня возникли сомнения по поводу выходной мощности. Поэтому я связался с конструктором и производителем трансивера (Виктор Абрамов UX5PS), подтвердившим, что на выходе «Лавины» 70 мВт. Аппарат мне одолжил на время Николай (UR3KK), сказав: - Бери, попробуй хоть с кем то сработать! Для питания я использовал 12- ти вольтовый аккумулятор от неисправного аварийного блока питания компьютера. Антенной служил диполь длиной 39 м, протянутый с востока на запад при высоте подвеса около 5 м над землей. Впервые удалось выйти в эфир 30 июля 2009 года с позывным UT5KTT/QRPP. За 4 часа «СQ» на 3579 кГц удалось провести всего одну связь с SQ3DZW (RST-559). С 31 июля по 04 августа 2009 года удалось провести еще 7 QSO , в том числе и с членами клуба UU7JF (569) и RW3AI (449). Связи давались тяжело, слышали меня на пределе разбираемости, мешали радиостанции с мощными сигналами. Эксперименты с «Лавиной» я продолжил только зимой после приобретения у того же харьковского ПП «Контур» электронного ключа с памятью и покупки собственной «Лавины». Теперь работа на общий вызов пошла веселее. С 24 декабря 2009 года по 20 апреля 2010 года было проведено 300 связей с радиостанциями 31 страны по DXCC. Наиболее интересные связи были с UR5FA/MM/QRP (449) -корабль Олега находился около TA4, OZ7EX (559), F8FJG (569), HF12HAITI (599), G4ADE (339), GB75RDF (339), SV2AVP (339), I1BPU (339). Рекорд дальности связи был установлен с MD0CCE (339) 16 февраля 2010 года, расстояние 2010 км. Bob Barden из Ramsey был настолько поражен, что без моей просьбы сам сразу же выслал директом свою карточку! Работать в эфире сверхмаленькой мощностью очень интересно и увлекательно. У меня в эфире появилось много друзей, которые слыша мой QRPP-сигнал почти ежедневно подходили поздороваться и интересовались успехами, сработана ли новая страна и побит ли рекорд дальности. Это SP5TAA, UR5KO, UA9JFM/3, EV6DX, UT1PQ. Спасибо им за поддержку и интерес к экспериментальной работе. Всем без исключения радиолюбителям, кто провел со мной связь на QRPP, были направлены бумажные карточки-квитанции. Думаю, многие их уже получили. Посмотреть фото аппаратуры, антенны, карточку от MD0CCE , скачать файл аппаратного журнала можно в интернете на моем сайте https://zdol.org.ua Сейчас я работаю в эфире под позывным UW5KW/QRPP. Всех, кого интересует работа маленькой мощностью, приглашаю провести CW QSO на 80-ке. CQ-QRP # 33

Весь журнал можна скачати за посиланням https://qrp.ru/cqqrp-magazine/483-cq-qrp-33

В ефірі Гощанський район (RI-04)

(На фото UR3KK , UY5BT , UW5KW , US3UT , SWL Слава , UX0KR)

20 травня 2017 року я вранці зібрав свою КВ апаратуру в дорожню сумку та вирушив маршруткою на автовокзал м.Рівне. В сумці розмістив: трансивер SW2011RDX, транзисторний підсилювач 50-70 ватт, гарнітуру, телеграфний ключ, педаль, БЖ 13,8 вольт 30 ампер та нетбук. На автовокзалі в Рівному мене вже чекав Володя Сидоров (UX0KR) зі своєю дружиною Олею. В 10 год.45 хвилин ми відправились маршруткою в с.Бочаницю Гощанського району. В цьому селі мешкає наш радіоаматор і друг Микола Федчук (UR3KK). Подорож була комфортною та не дуже довгою. Близько 12 години дня нас зустрів Микола. Для того, щоб займатись улюбленим хобі та не заважати своїм ближнім, Микола Петрович побудував окреме приміщення (radioshake), де розмістив 2 робочі місця, місце для відпочинку та численні стелажі з радіоапаратурою , запчастинами та радіодеталями. Приблизно з 14 год. апаратура була встановлена, антенна під'єднана. Можна було починати працювати в ефірі. Але в зв'язку з тим, що це був суботній день - в ефірі і в CW та SSB проходили змагання, прохід на 14мгц ,7 мгц був слабенький, на 3,6 мгц не було жодної радіостанції. Ми вирішили почекати до вечора, щоб відкрились діапазони 7 мгц та 3,6 мгц. Вдень вдалось провести декілька зв'язків  JT65/JT9 на 14 мгц.  С.Бочаниця знамените тим, що в ньому знаходиться мальовниче озеро з островом. Микола (UR3KK) запропонував нам пройтись на озеро, щоб помилуватись місцевими краєвидами. Ми всі з задоволенням прийняли цю пропозицію, адже до початку проходу на НЧ діапазонах було ще декілька годин. Приблизно з 17 години почався нормальний прохід на 40-метровому діапазоні. А далі , як то кажуть, пішло-поїхало... Працювали ми майже до ранку. З рідких та цікавих зв'язків відмічу QSO з радіостанцією EM7KAA (с.Олександрія Рівненського району), CX2AQ (Уругвай) та PY2EMI (Бразилія). Що цікаво , від двох останніх станцій QSL вже отримані по інтернету, а від місцевої EM7KAA поки що ні. Треба відправити свою картку менеджеру цієї радіостанції в Італію ( IK2DUW ), щоб отримати зворотню картку-квитанцію. 21 травня зранку розпочався проливний дощ, але радіоаматори UW5KW , UR3KK , UX0KR  продовжували працювати в ефірі, змінюючи за робочим столом один одного . В полудень до нас автомобілем приїхали колеги-радіоаматори з Київської та Тернопільської областей. 20 травня вони зустрічались в с.Олександрія з радіоаматорами Рівненської , Волинської областей , а 21 травня вирішили провідати і нас в Гощанському районі . Два Валерія (UY5BT , US3UT) та Слава (поки що SWL) під дощем прийняли саму активну участь в фінальній частині радіоекспедиції нашого підрозділу. За допомогою MFJ-269 було проведено заміри параметрів антенного господарства радіостанції UR3KK та дано Миколі Федчуку цінні поради по вдосконаленню антенн. Було приємно поспілкуватись та обмінятись досвідом з досвідченими радіоаматорами м.Кременець та смт Княжичі на Київщині. Близько 14 години дня апаратура була демонтована назад в дорожню сумку, територія радіошеку була очищена від решток їжі , порожніх пляшок і т.п. Ми попрощались з гостинними господарями Миколою та його дружиною та повернулись в місто Рівне. Хочу висловити особливу подяку жіночій частині нашої міні-експедиції дружинам наших радіоаматорів Олі та Тані. Вони зробили все, щоб наша зустріч пройшла в душевній, майже сімейній обстановці. Без них, без їхніх порад та кулінарних здібностей, нам би було некомфортно та смутливо. Подяка всім , хто прийняв активну участь в нашій роботі та відпочинку : UX0KR , US3UT , UW5KW , UR3KK , UY5BT , XYL Оля , XYL Таня , SWL  Слава. Всім 73 !!!  До зустрічі в ефірі з інших рідких районів Рівненщини! А таких районів дуже-дуже багато...

(Записав UW5KW)             

Проста антенна на 160-метровий діапазон